в означеннях
Тлумачення, значення слова «готувати»:

ГОТУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. перех. Робити придатним, готовим для використання. Пізно світилось проти п'ятниці світло, як в великодну ніч. Люди мовчки готували сокири, кілки, залізні лопати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); Готувала [медсестра] інструменти для чергової операції (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 9); За останні роки стали краще удобрювати землю, готувати насіння і доглядати за посівами (Колгоспник України, 4, 1958, 24);
//  Навчати з якою-небудь метою, давати необхідні знання: підготовляти. Мене готували до інституту, а брата до корпусу (Панас Мирний, IV, 1955, 334); У місті [Львові] десятки робітничих шкіл, технічних училищ, різні фахові курси готують кадри робітників (Радянська Україна, 15.I 1959, 4).
Готувати ґрунт див. ґрунт.

2. перех. Працювати, розробляючи що-небудь, здійснюючи якесь завдання. Хлопці думають, що це я доповідь їм готую, і ходять навшпиньки (Юрій Яновський, I, 1954, 60); Інженер-іригатор готував плани нових прочисток ариків, використання забутих заурів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 28);
//  Виготовляти що-небудь. — А там — камінь обробляють — точать, пиляють, вистругують в нього всякі виробки, а там з глини посуд готують (Панас Мирний, IV, 1955, 330); Дослідник готує його [добриво] так, наче першокласний куховар якусь заморську підливу (Олесь Донченко, VI, 1957, 17).

3. перех. і без додатка. Варити, приготовляти їжу; куховарити Почала я готувати снідання, а черниця за мною у комору, пшона одміряє у глечик, одсипає муки у миску, сметани у полумисок (Марко Вовчок, I, 1955, 253); Дмитро охоче працює з дідом, охоче переймав його науку і з задоволенням їсть усякі чудернацьки приправлені страви, які готує старий (Михайло Стельмах, Кров людська.., 1, 1957, 269); Смачно готувала Марія, але страва та була Ларисі гіркішою від полину (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 321).

4. перех. Заготовляти що-небудь для дальшого використання, робити запас чогось. То-то і є! поки чоловік у добрі та у щасті, так він дума, що вже йому і усе так буде, і не журиться ні об чім, і не готує собі нічого (Квітка-Основ'яненко II, 1956, 137); — Готуй лишень посаг та рушники: хутко й свататимуть! (Марко Вовчок, I, 1955, 66).

5. перех. Збиратися зробити що-небудь, замишляти щось [Кушнірук:] А вчора чоловік із двору хвалився нашим хлопцям, що пані Люба із сином готують на нас облаву (Степан Васильченко, III, 1960, 409); Що там робиться в тих загадкових бетонованих черевах? Що роблять там гарнізони, що планують, що готують? (Олесь Гончар, III, 1959, 37).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 149.

Коментарі (0)