в означеннях
Тлумачення, значення слова «говіркий»:

ГОВІРКИ́Й, а, е. Який любить поговорити, охочий до розмов; балакучий. Старі люди говіркі (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 316); Шашло помітив, що навіть завжди говіркий і веселий Шитов став мовчазним (Юрій Збанацький, Т. Шашло, 1949, 11);  * Образно. І наоколо леліє Тільки небо та вода. Тільки небо мовчазливе, Тільки море говірке (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 292).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 100.

Коментарі (0)