в означеннях
Тлумачення, значення слова «говорючий»:

ГОВОРЮ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що говіркий. Всі стали веселі, говорючі, всі говорили, й ніхто нікого не слухав (Нечуй-Левицький, III, 1956, 69);  * Образно. В спеку під дубком Напоїть рівчак говорючий (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 88).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 101.

Коментарі (0)