ГРАБІ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до грабежу, заснований на грабежі. Економічну основу господарського життя гарматських племен становило кочове скотарство й грабіжницькі воєнні походи (Археологія, VIII, 1953, 70); Війна з Ірландією була вже не громадянською війною армії проти короля, а колонізаторською, грабіжницькою (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 16).