ГРА́БОВИЙ, а, е. Прикм. до граб. Я таки ходив у
грабовий гайок, туди за поле (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 264);
// Зробл. з граба. Колесо крутиться на вмороженому в
лід грабовому кілку і розкручує на довгій-предовгій тичині
гнуті санчата (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 56).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 151.