в означеннях
Тлумачення, значення слова «град»:

ГРАД 1, у, чол.

1. Атмосферні опади у вигляді частинок льоду різного розміру, перев. округлої форми. Інколи влітку під час грози випадає град (Фізична географія, 5, 1956, 91); Їй в обличчя вітер бив холодними краплинами, дошкуляв кульками граду (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 33);  * У порівняннях. Сльози, мов град, посипались на землю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 18).

2. чого, перен. Велика кількість, численність. Не збігло й хвилини, як град картечі обсипає увесь пригород (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 72); Мати сяк-так відбивалася від граду запитань (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 5).

3. у знач. присл. градом. У великій кількості, багато
//  Великими краплями, рясно (про піт. сльози). Піт градом котився з чола, заливав очі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 142).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 152.

Коментарі (0)

ГРАД 2, а, чол., уроч. Город. В Путивлі-граді вранці-рано Співає, плаче Ярославна, Як та зозуленька кує, Словами жалю додає (Тарас Шевченко, II, 1953, 336); В Київ-граді, у столиці, Галя в технікумі вчиться (Платон Воронько, Три покоління, 1950, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 153.

Коментарі (0)