в означеннях
Тлумачення, значення слова «градоначальник»:

ГРАДОНАЧА́ЛЬНИК, а, чол. У дореволюційній Росії — службова особа, яка на правах губернатора стояла на чолі великого міста, виділеного з губернського підпорядкування. Про людей вищого стану, як столоначальники, градоначальники і всяких справ начальники, писати непрактично, бо вони й самі пишуть (Володимир Самійленко, II, 1958, 259); Недавнечко ж покликали Самійла Яшного до градоначальника з списками (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 69).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 153.

Коментарі (0)