в означеннях
Тлумачення, значення слова «граніт»:

ГРАНІ́Т, у, чол. Кристалічна магматична гірська порода зернистої будови, що складається з кварцу, польових шпатів і слюди. Силікати входять до складу цілого ряду гірських порід граніту, гнейсу, базальту, різних сланців і т. д. (Загальна хімія, 1955, 447); Через рідку траву блищить глина пополовині з шматками не зовсім чистого граніту (Нечуй-Левицький, II, 1956, 387);  * Образно. Тут звучною бронзою слави, Гранітом чеснот бойових Дім воїна величавий Мури, свої воздвиг (Микола Бажан, I, 1946, 175);  * У порівняннях. Серцями й думами сполучні (з'єднані) І непохитні, мов граніт. — Ми [українці] з братом руським нерозлучні Живем в союзі триста літ! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 157.

Коментарі (0)