ГРАНІ́ТОВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що гранітний. Високі ялини ніби поприлипали до гранітових стін (Нечуй-Левицький, II, 1956, 414); Пил із ловкеньких гранітових фігурок слонової кості та виборної порцеляни витерто, в кімнаті бездоганно чисто (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 231).