ГРА́ТИ 2, граю, граєш, недок.
1. перех. і без додатка,
неперех., на чому — що. Виконувати що-небудь на
музичному інструменті (про людину). У неділю на селі,
У оранді на столі Сиділи лірники та грали По шелягу
за танець (Тарас Шевченко, II, 1953, 77); Вона почала грати
Бетговена «Місячну сонату» (Ольга Кобилянська, III, 1956, 227); Удень
він спав, вночі йшов до Жигайлової пивниці грати на
гітарі (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 85); * Образно. Вітер на
сопілку грає (Володимир Сосюра, I, 1957, 60);
// Виконувати який-небудь
музичний твір (про оркестр, радіолу і т. ін.).
В залі ще грав оркестр, лунали пісні (Василь Кучер,
Чорноморці, 1956, 24); У Вольдемаровій кімнаті то тихо, то
голосно грає радіола (Захар Мороз, П'єси, 1959, 311); * У порівняннях.
Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 264);
// перен., на чому. Впливаючи на
чиї-небудь почуття, інстинкти і т. ін., домагатися свого.
Буржуазія завжди користувалася зброєю націоналізму проти
робітничого руху і не пропускала жодної нагоди, щоб
грати на національних почуттях мас (Шамота, Талант і народ, 1958, 74).
♦ В одну дудку грати див. дудка; Грати на нервах —
дратувати, нервувати кого-небудь — Васька! Досить
мені на нервах грати, а то я викину цю неможливу
дудку (Антоненко-Давидович, За ширмою, 1963, 34); Грати першу
(головну) скрипку — бути найголовнішим, найвпливовішим
у якій-небудь справі. І в нинішньому році
механізатори, як то кажуть, гратимуть першу
скрипку у вирощуванні качанистої (Радянська Україна, 22.III
1961, 2).
2. неперех., з ким — чим, розм. Те саме, що гратися 1.
З подругами ніколи не грала [Маруся] і.. до них і не
виходила (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 65); А вона, моя голубка,
Нічого не знає. Мов кошеня на припічку З старим котом
грає... (Тарас Шевченко, II, 1953, 165).
♦ Грати з вогнем див. вогонь.
3. неперех., у що — чого і без додатка. Брати участь
у якій-небудь грі. Я бачила, як він годинами стояв
оддалік і дивився смутним і добрим поглядом на дітей, що
грали в крокет (Леся Українка, III, 1952, 578); Малий зріст
був найуразливішим місцем у Ігоря насамперед тому, що
через це його неохоче приймали грати в футбол (Іван Багмут,
Щасливий день.., 1951, 5); Взяла [царська дочка] карти й
почала грати (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 158).
♦ Грати в мовчанку — мовчати, ухилятися від
розмов. [Ярина:] Я собі здумала: як ото наші хлопці
грають в мовчанку (Леся Українка, III, 1952, 717); Грати
весілля див. весілля.
4. неперех., перен. Перебувати весь час у русі (про
комах, птахів, риб) В останньому промінні сонця
грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед
очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27); Раптом плеснуло щось серед
нічної тиші, певно, безсонна щука грає у воді,
відчуваючи недалекий світанок (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960,
42);
// Швидко рухатися в різних напрямках, бурхати
(про сили природи). Грає хвиля по Дунаю В берегах ши
роких (Павло Грабовський, II, 1959, 174); В темний вечір сиджу я в
хатині, Буря грає на Чорному морі... (Леся Українка, I, 1951,
67); Грає море, Грає синє море (Андрій Малишко, Серце.., 1959,
116);
// Діяти енергійно, посилено. «Катюші»
безперервно грали ліворуч і праворуч, десятки батарей били
одночасно (Олесь Гончар, I, 1954, 379).
♦ Вітер у голові [грає] див. вітер; Грати конем
(кіньми, на коні, на конях) — гарцювати на коні. За річкою,
за Дунаєм Козаченько конем грає (Українські народні ліричні пісні. 1958,
360); Найстарший та й розбійничок На воронім коні
грає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 184); Хоч конем грай — про
наявність великої площі, великого простору Дивитись
зовні — хата незатишна, зате всередині велика, хоч конем
грай (Степан Чорнобривець.. Потік.., 1956, 55).
5. неперех., чим. Поводитися з яким-небудь
предметом як з іграшкою; забавлятися. На палицю він уже не
спирався, а грав нею, як оголеною шаблею (Петро Панч, В
дорозі, 1959, 113);
// у що, перен. Займатися чимось
несерйозно; прикидатися зайнятим чим-небудь.
6. неперех., перен. Іскритися, пінитися, шумувати
(про вино, шипучі напої і т. ін.). Нехай буде наверху
піна, але під нею мусить в келиху грати чисте вино
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 304).
♦ Кров грає див. кров.
7. неперех., на чому, у чому, чим і без додатка, перен.
Блищати, відбиваючись у чому-небудь, від чогось (про
промені сонця, світла і т. ін.). Промінь місячний гра
на видочку... (Леся Українка, I, 1951, 341); Сонце грало на
квадратиках перламутру (Натан Рибак, Опов., 1949, 32); Сонце
грає у хвилях, прокладає золоту доріжку (Юрій Збанацький, Сеспель,
1961, 59);
// Мерехтіти, миготіти (про світло, яке
то посилюється, то послаблюється). По другий бік
Росі грала зірка рожевим промінням (Нечуй-Левицький, I,
1956, 66);
// Яскраво блищати, виражаючи радість,
захоплення і т. ін. (про очі). Очі у Параски, як зорі,
грали, лице пашіло радістю (Панас Мирний, IV, 1955, 58);
Очі Насті збуджено блищать, грають Савці
назустріч (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 28);
// Яскраво
виділятися, вирізнятися на чому-небудь. У неї завжди грав
рум'янець на милому, чистому обличчі (Василь Минко, Моя
Минківка, 1962, 91);
// Переливатися різними
кольорами. Невеличкі сережки грали дорогими камінцями
(Панас Мирний, III, 1954, 192); Горить і грає на жупані коштовна
зброя козака... (Володимир Сосюра, I, 1957, 355);
// Перебувати в русі,
з'являтися й зникати. Вона граціозно схиляв своє
кругленьке, свіже личко, .. усміх грає на рожевих вустах
(Леся Українка, III, 1952, 499); Коні напинають блискучі
шиї, м'язи так і грають на їх грудях (Іван Цюпа, На
крилах.., 1961, 21).
♦ Бісики в очах грають див. бісик; Грати очима —
багатозначно поглядати: кокетувати. — Хай
дивиться — не поживиться! — каже Марина, граючи веселими
очима (Панас Мирний, IV, 1955, 231); Віталикові, здається,
не до сміху, бо Тоня все ще літає у вальсі.., грає очима
до партнера, пусках бісики (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 159).
8. неперех. Виступати на сцені з спектаклями. Учора
трупа Саксаганського покінчила грати у нас і поїхала
в Харків (Панас Мирний, V, 1955, 419);
// перех. Виконувати
яку-небудь роль. Галя, що мала грати куму, вийшла на
авансцену (Степан Васильченко, I, 1959, 119); Сам Марко Лукич
(Кропи вницький І грав роль Івана Карася невимушено, ніби
жартуючи (Минуле українського театру, 1953, 54).
♦ Грати дурня (дурника) — видавати себе за дурня,
прикидатися дурним. Варава скривився, ..ще не
знаючи, що йому робити з отцем Миколавм. чи грати перед
ним дурника, чи наодинці так пригрозити (Михайло Стельмах,
Хліб.., 1959, 345); Грати комедію — удавати з себе
кого-небудь, прикидатися, обманювати. Нема чого
самому перед собою грати комедію (Леся Українка, III, 1952,
680); — Досить нам грати комедію, перейдемо до діла
(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 88); Грати на руку —
допомагати кому-небудь, сприяти чому-небудь; Грати роль:
а) мати певне значення. Писанка грала колись свою роль
і при сватанні (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 56); В тих
диспутах Олесь за дорученням окружкому грав неабияку
роль (Олесь Донченко, VI, 1957, 610); б) видавати себе за кого-небудь.
— Того вечора я грала зовсім іншу роль (Леся Українка,
III, 1952, 707).