ГРЕБЛИ́ЦЯ, і, жін., діал. Скребло, скребниця. Довга шерсть її [конини] не знала греблиці і щітки, а грива росла, як хотіла (Ольга Кобилянська, До світа, 1905, 73).
ГРЕБЛИ́ЦЯ, і, жін., діал. Скребло, скребниця. Довга шерсть її [конини] не знала греблиці і щітки, а грива росла, як хотіла (Ольга Кобилянська, До світа, 1905, 73).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 163.