ГРЕБО́К, бка, чол. Змах і удар весел по воді при гребні. Дівчина звичним рухом, вміло і вправно занесла весла назад і, сильно розправляючи ноги і випростуючи стан, зробила перший гребок (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 20).
ГРЕБО́К, бка, чол. Змах і удар весел по воді при гребні. Дівчина звичним рухом, вміло і вправно занесла весла назад і, сильно розправляючи ноги і випростуючи стан, зробила перший гребок (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 20).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 163.