ГРЕБОНУ́ТИ, ну, неш, док., однокр., неперех. і перех. Підсил. до гребнути. Казимир гребонув веслом воду і перекинув човен (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 509); Кінь гребонув копитами землю і помчав.. в степ (Олекса Десняк, II, 1955, 87).