в означеннях
Тлумачення, значення слова «гріх»:

ГРІХ, а, чол.

1. рел. Порушення релігійно-моральних догм, настанов і т. ін. [Єпископ:] З нас кожен і без сповіді простив би вину супроти нього. Я питаю про гріх супроти бога (Леся Українка, II, 1951, 501); Молода, небесної краси черниця у пустелі десь замолює свої гріхи (Яків Качура, II, 1958, 22);  * У порівняннях. Він не бачив його [сина] ніколи, не цікавився ним, ненавидів його, як гріх, як помилку (Іван Франко, IV, 1950, 39).

2. Поганий, непорядний вчинок; якийсь недолік, помилка, недогляд. Чула ж вона, що він взагалі охочий зводити дурненьких дівчат і вже не один такий гріх має на своєму сумлінні (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 258); Трактористів гріх — на полі огріх (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 368).

3. у знач. присудк. сл. Непорядно, недобре; недозволенно. Це ж просто гріх з Вашого боку, що про себе ані словечка (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 392); Вона не забуде сказати сусідові, що так бити тварину гріх (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 224).
Брати (взяти) гріх на душу — робити що-небудь усупереч власній совісті, прийнятим нормам моралі. Зізнаюсь вам, діти: мій гріх. Все життя нікого не обманювала, а тут, на старості... — вона затулила обличчя руками. — Хто зла, як воно там, попереду буде. Не ради себе... заради ж вас... заради Василька гріх на душу взяла! (Олесь Гончар, II, 1959, 150); Вводити (ввести) в гріх див. вводити; Відходити (відійти) від гріха див. відходити; Впасти у гріх див. впадати 1; Гріха не боятися — не боятися робити погані, непорядні вчинки; не зважати на норми моралі. Всі люди загомоніли, що осавула гріха не боїться (Нечуй-Левицький, II, 1956, 192); Доводити (довести) до гріха див. доводити; З гріхом пополам — не без помилок; не зовсім добре. Відстороняючи робочих та зоотехніків, Софія Карлівна і тут [в зоосаду] сама давала пояснення, хоча це й виходило в неї з гріхом пополам (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 183); — З гріхом пополам закінчив церковнопарафіяльну школу (Степан Ковалів, Кутя.., 1960, 23); Не брати (взяти) гріха на душу — не бути винним у чому-небудь. — Не можу з певністю сказати, — щоб не взяти гріха на душу, — але мені здається, чи не походить ся думка про «дві правди» ще й від панського страху (Леся Українка, V, 1956, 142); Не гріх — можна; потрібно; дозволенно. — А вам, куме, не гріх і більше оддати. Нащо вам, справді, ви вже старі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 53); Ніде гріха діти; Нічого гріха крити (таїти) — потрібно, треба признатися; немає потреби приховувати. А Сидір Іванович, ніде гріха діти, в подяку за допомогу перекидав дівчині то зайву верейку січки, то зайве відро жому (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 155); — Таки нічого гріха таїти — знайшовсь із наших, хрещених людей, що уступив у їх віру та.. узявсь держать і Липці, і другії слободи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 8); Погана, як смертний гріх — про дуже некрасиву людину. — Скажіть, як вам здається тая Girod? правда ж, вона погана, як смертний гріх? (Леся Українка, III, 1952, 610); Спокутувати гріхи — визнати свою провину і відповідати за неї. Маю надію скоро побачитись з Вами і тоді вже спокутую всі гріхи свої перед Вами (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 315); Як (мов, наче, неначе і т. ін.) на гріх — як навмисне, як на нещастя. [Нянька:] Скоїлось, як на гріх, ще торік по весні (Марко Кропивницький, V, 1959, 228); Досі дні стояли теплі, сонячні,.. а сьогодні, мов на гріх, задощило (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 171.

Коментарі (0)