в означеннях
Тлумачення, значення слова «грім»:

ГРІМ, грому, чол.

1. Гуркіт і тріск, що супроводять електричні розряди в атмосфері. Грім гримить — хліб буде родить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 94); Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає (Тарас Шевченко, I, 1951, 113);  * Образно. Тоді ж, як грім під час негоди Впаде на голови катів, Нам сонце правди і свободи Засяє тисяччю огнів (Сто пісень для молоді, 1946, 8);  * У порівняннях. Регіт гримить, як грім (Нечуй-Левицький, III, 1956, 312); Громом обізвався постріл (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 78).
Грім би мене вдарив (побив); Хай мене грім поб'є — уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, запевнення в чому-небудь. — Хай мене грім поб'є... коли я їв чию часть [частину], окроме своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний, I, 1954, 393); — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу... (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 443); Грім би тебе (його, її, їх) вдарив (побив) — уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — Грім би їх побив.. з їх порядками! — воркотів.. Бовдур (Іван Франко, I, 1955, 297); Як (мов, немов і т. ін.) грім з [ясного] неба — раптово і несподівано. — Жили ми з одинокою матір'ю, і ось на саму кутю, як грім з неба, — прийшли й забрали [мене]. По доказу сільського старости... (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 108).

2. перен., чого. Сильні, гучні звуки. Я чув грім оплесків, схожий на сплески тисяч голубиних крил (Максим Рильський, III, 1956, 8); Чути грім віддаленого бою (Вадим Собко, П'єси, 1958, 149).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 170.

Коментарі (0)