в означеннях
Тлумачення, значення слова «грімкий»:

ГРІМКИ́Й, а, е.

1. Який голосно, дзвінко звучить; гучний, голосний. — Анно, гуляй! — вдарив її нараз грімкий голос Петра по душі (Ольга Кобилянська, II, 1956, 19); На дорозі знявся кущ полум'я, і грімкий вибух кинув усіх на дно кузова (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 121).

2. Який створює, видає різкі звуки, гуркіт і т. ін. Я тчу на грімкому верстаті (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 24); Її [залізну руду] рвали на шмаття грімкою вибухівкою (Павло Загребельний, Спека, 1961, 110).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 170.

Коментарі (0)