в означеннях
Тлумачення, значення слова «грядка»:

ГРЯ́ДКА, и, жін. Оброблена, підготовлена для вирощування городніх культур земля. З лівого боку чорніли грядки та невеличкий молодий вишник (Панас Мирний, II, 1954, 166);
//  Земля, признач. для вирощування городніх культур. Мати щороку наймала грядку на городину (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 157); Весна! Господині копають грядки (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 108);
//  чого. Смуга землі, на якій ростуть городні культури, квіти. На городі, поміж грядками буряків, моркви й усякої городини, вилися доріжки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 232); Вони в одному дворі знайшли грядку самосійних квітів і несли своїй Талі величезного осіннього букета (Юрій Яновський, II, 1954, 44).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 184.

Коментарі (0)