ГРЯ́ЗЬКО. Присл. до грязький;
// у знач. присудк. сл.
Про стан, коли все покрите гряззю (у 1 знач.). Треба
під'їжджати на велику гору, а тут ще грязько після
дощу (Україна сміється, I, 1960, 148).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 185.