в означеннях
Тлумачення, значення слова «грюкотати»:

ГРЮКОТАТИ, очу, очеш і ГРЮКОТІТИ, очу, оти́ш, недок., розм. Підсил. до грюкати. Із-під водяного плеса Підриваються колеса, Млин мій ходором іде І грюкоче, і гуде (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 195); Її кожен раз страх нападав, як тілько зачинало грюкотіти (Панас Мирний, IV, 1955, 88); Іноді вечорами він вибігав до міста й проходжувався під високими вікнами друкарні на вулиці Фрунзе, де грюкотіли машини, млосно пахло фарбою (Василь Кучер, Голод, 1961, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 184.

Коментарі (0)