ГРЮКОТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням грюкотіти і звуки, утворювані цією дією. От і місто вечірнім гамом Тебе знову з села стрічає, Бруківницею під ногами, Грюкотінням своїх трамваїв (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 42).
ГРЮКОТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням грюкотіти і звуки, утворювані цією дією. От і місто вечірнім гамом Тебе знову з села стрічає, Бруківницею під ногами, Грюкотінням своїх трамваїв (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 42).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 184.