в означеннях
Тлумачення, значення слова «громада»:

ГРОМАДА 1, и, жін.

1. Група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. Не стій на заваді колгоспній громаді! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 349); Гукнув [Еней] на всю свою громаду І тихо Зевсу помоливсь (Іван Котляревський, I, 1952, 257); [Тиміш:] Коло млина у нашому Брусові була оце рада — парубків та дівчат громада (Степан Васильченко, III, 1960, 72);  * Образно. Громада бузьків спала на очерет (Василь Стефаник, I, 1949, 90).

2. Об'єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація. Державі не повинно бути діла до релігії, релігійні громади не повинні бути зв'язані з державною владою (Ленін, 10, 1949, 64); Віталій Стратонович.. за причетність до студентської громади сидів чомусь аж у варшавській в'язниці (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 85).

3. іст. На Україні і в Білорусії — поземельне селянське об'єднання, а також збори членів цього об'єднання. Громада зібралась у волость і загула, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); Напас Кандзюба йшов проти громади (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 46); — А ми землю одберемо! — відповів замість Назарова Семен Красняк. — Залишимо вам стільки, скільки визначить громада (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 705).

4. Організація української ліберально-буржуазної інтелігенції в 60—90 рр. XIX ст. В період розвитку промислового капіталізму українська буржуазія прагнула створити свої політичні організації і виробити свою політичну програму. Для цього вона створювала так звані громади, які об'єднували значні групи української буржуазної інтелігенції (Історія СРСР, II, 1957, 258).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 173.

Коментарі (0)

ГРОМАДА 2, и, жін. Щось велике за розміром; предмет, споруда великих розмірів. В глибоких долинах.. тіснились кам'яні громади, рожеві од вечірнього сонця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 392); Розкішні палаци здіймалися до неба, ніби намагалися потьмарити пишністю похмурі громади монастирів та костьолів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 6); Над порожніми бухтами зводилась сіра громада.. портових споруд (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 346);
//  Велика кількість чого-небудь. Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалось з місця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 80); Відвівши очі од вікон, Перчин глянув перед собою на рівну, густу громаду лаврових кущів (Натан Рибак, Час... 1960, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 174.

Коментарі (0)