в означеннях
Тлумачення, значення слова «громити»:

ГРОМИТИ, громлю, громиш; мн. громлять; недок., перех.

1. Руйнувати, розбивати, знищувати що-небудь. Востаннє перед цим Яресько бачив Наталку років зо два тому в Асканії, коли було скинуто царя і навколишні села прийшли громити головний маєток (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 319); Десятки невеличких банд Мишки Я пончика розсипалися по місту і почали громити та грабувати крамниці, склади і гамазеї (Юрій Смолич, V, 1959, 780).

2. Завдавати поразки, бити. У численних битвах болгари незмінно громили війська ромеїв (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 206); — Щоб добре ворога громить, для кожного випадку боєць і зброя кожну мить повинні буть в порядку (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 147).

3. перен. Виступати з гострими нападками на когось, викривати кого-небудь. [Барабаш:] Чому на партконференції, коли мене громили, так... ви й слова не сказали про друга (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 62); Він [Артем] був непримиримий до меншовиків, громив їх скрізь, де тільки можна (Микола Шеремет, Перші загони, 1939, 9).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 175.

Коментарі (0)