в означеннях
Тлумачення, значення слова «гроно»:

ГРО́НО, а, сер. Скупчення плодів або квітів на одній гілці; китиця. Він спинився біля куща і зірвав укрите синім пилом темне гроно винограду (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 431); Під вікнами Волиної квартири.. повісив свої грона бузок (Юрій Яновський, II, 1954, 88);  * Образно. І кличе синява жадана, І хоче гроно птиць ясне Догнати тінь аероплана (Максим Рильський, I, 1956, 342);  * У порівняннях. А кучері були, мов грона рясні (Леся Українка, I, 1951, 285).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 176.

Коментарі (0)