ГРО́СБУ́Х, а, чол., заст. Основна бухгалтерська книга, в якій подаються зведення всіх рахунків і прибутково-видаткових операцій. Мартинюк застав Пантелія Мефодійовича за конторкою. Він сердито листав гросбух (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 26).
ГРО́СБУ́Х, а, чол., заст. Основна бухгалтерська книга, в якій подаються зведення всіх рахунків і прибутково-видаткових операцій. Мартинюк застав Пантелія Мефодійовича за конторкою. Він сердито листав гросбух (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 26).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 176.