ГРУДДЯ 1 груддя, сер.
1. Збірн. до груда 1 1. — Шпурляй на його груддя! — гукав Івась на Грицька, що стояв з грудкою у руках на окопі (Панас Мирний, IV, 1955, 97).
2. Те саме, що груда 1 2. Оце згадав Давид — аж загорілися роз'ятрені спогадом ноги, розбиті, в крові: тягла ж на аркані по мерзлому грудді (Андрій Головко, II, 1957, 179); * У порівняннях. По.. обличчі Загайчика поскакала усмішка, як по грудді (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 68).