ГРУДНИ́НА, и, жін.
1. розм. Те саме, що груди 1. Тато сидів коло вікна на тапчані.., розхристаний, аж груднину видно (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 10); Важке зітхання, спершись в наболівшій груднині, давить її (Панас Мирний, IV, 1955, 83).
2. анат. Довгаста кістка, з якою з'єднані передні кінці грудних ребер і частини плечового пояса. Мечовидний відросток і рукоятка груднини зростаються з грудниною після 25 років (Шкільна гігієна, 1954, 69).