ГРИ́ВЕНИЧОК, чка, чол., заст. Пестл. до гривеник. Як біля того [мертвого] знайшли гривеничок, так і догадались, що у свиті були гроші (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 418).
ГРИ́ВЕНИЧОК, чка, чол., заст. Пестл. до гривеник. Як біля того [мертвого] знайшли гривеничок, так і догадались, що у свиті були гроші (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 418).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 166.