ГРИЗЬКИ́Й, а, е, розм., рідко.
1. Те саме, що гризотний. Малі, заморені істоти, в лахмітті, з вічним, гризьким голодом на обличчі, з'являються з-за кутка хатнього (Леся Українка, III, 1952, 252).
2. Який викликає сильне фізичне роздратування; їдкий. Він спокійнісінько почав пакати люльку, пускаючи з неї клуби синявого, гризького диму (Іван Франко, III, 1950, 221).
3. Злий, лютий. Гризький пес.