в означеннях
Тлумачення, значення слова «гризота»:

ГРИЗО́ТА, и, жін.

1. Душевні страждання, мука. [Юлія:] Знаєте, пане, ми тут тілько четвертий день, але стілько гризоти зазнали, що й на рік би вистарчило (Іван Франко, IX, 1952, 179); Григорій Стратонович пізно повернувся додому: хотів, щоб дружина не помітила його гризоти (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 182);
//  Неспокійний, тривожний стан, зв'язаний із почуттям провини в чому-небудь, відповідальності за що небудь і т. ін. Його [фашиста] не гризе й сумління. Бо звір не має совісті, а бандит не знає гризот (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 9); — Чи не їсть тебе гризота за те минуле... (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 50).

2. розм. Те саме, що гризня 2. — Я той темний нарід, що в нього в хаті нема прожитку, що в нього не чути доброго слова, лиш гризоту та й прокльони (Лесь Мартович, Тв., 1954, 118); Це були для нього справжні вихідні дні від домашньої гризоти (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 166.

Коментарі (1)