ГУБА 1, и, жін.
1. Кожна з двох шкірно-м'язових
рухомих складок, що утворюють краї рота у людей і
тварин. Юзя нагнулась над книжкою, і губи.. почали
тремтіти (Леся Українка, III, 1952, 642); Кінь, почувши волю,
підійшов до воза, довгою губою почав підбирати сіно
(Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 78); * Образно. До готового хліба
губа знайдеться! (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 298);
* У порівняннях. Білий мішок з мукою важко розсівся коло
буфета, закопиливши, наче губи, свої краї (Михайло Коцюбинський, II,
1955, 359);
// Рожеві, червонуваті краї цих складок, що
є зовнішньою частиною слизової оболонки ротової
порожнини. Карі очі чорніли, як терен; невеликі повні
губи червоніли, як вишня в зеленому листі (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 224); Жінка злегенька розтулила червоні
підфарбовані губи (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 206).
▲ Заяча губа, мед. — природжене ненормальне
роздвоєння верхньої губи в людини. Він.. провів багато
пластичних операцій.. заячої губи, вовчої пащі, дефектів
носа (Наука і життя, 9, 1961, 60).
♦ Губу (губи) копилити (закопилювати,
закопилити) — ображатися, гніватися, сердитися; пишатися,
зазнаватися. — Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки,
було, спідню губу копилить (Нечуй-Левицький, II, 1956, 474);
Свекруха лається, .. як скажеш що, то — й «дурна і
неспособна», як мовчиш — то — «чого губу копилиш?»
(Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 197); — Пхі, красу знайшли, —
сказала крамарева дочка й закопилила губу (Андрій Головко, II,
1957, 63); З піною на губах — з великим злом,
ненавистю. — Коли я мав сумнівну приємність бачити тебе
востаннє, ти з піною на губах стверджував, немов саме
з моєї вини всі в інституті почали тупцювати на місці
(Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 307); Молоко на губах [не
обсохло] у кого — молодий, недосвідчений хто-небудь.
[Харлампій:] Ще у вас, панно, молоко на губах
не обсохло, щоб на мене лаяти (Михайло Старицький, Вибр., 1959,
200); На всю (повну) губу: а) великий, значний;
справжній. — Та що й казать: Клим — багатир на всю губу
(Нечуй-Левицький, III, 1956, 324); б) (з дієсл.) про велику міру
чого-небудь. — Можна позаздрить тобі, Семене,
..На повну губу живеш (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 63);
Робити з губи халяву — не виконувати обіцянки,
обдурювати, перебільшувати. Не годиться халяву з губи
робити (Номис, 1864, № 6867); — Коли хтось робить
із губи халяву, тобто розминається з правдою, собачка
мій завше гавкає... (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 39);
Як (наче) медом по губах [мазнути] — подобатися, дуже
підходити, збігатися з бажанням. — Розплановано дуже
добре. Мені такий варіант просто як медом по губах
(Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 170).
2. тільки мн. Кінці кліщів, лещат і т. ін., що служать для захоплювання, стискування і т. ін. предметів.