в означеннях
Тлумачення, значення слова «губернатор»:

ГУБЕРНА́ТОР, а, чол.

1. У дореволюційній Росії — начальник губернії, що призначався царем. З 1708 р. Росія була поділена на вісім губерній; губернатори, що управляли ними, підлягали безпосередньо царю (Історія УРСР, I, 1953, 331); Селяни прийшли скаржитись на свого пана, а губернатор наказав їх висікти (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 24).

2. У США, Бразілії, Мексіці, Індії та інших державах — вища службова особа Будучи раніше губернатором штату Нью-Йорк, Клівленд виступав проти хабарництва, казнокрадства та інших службових зловживань (Нова історія. Підручник для 9 кл., 1957, 89).

3. У деяких колоніях — вищий урядовець. Колоніями управляють англійські губернатори (Ек. Геогр. заруб. країн, 1956, 80).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 186.

Коментарі (0)