в означеннях
Тлумачення, значення слова «гучно»:

ГУ́ЧНО. Присл. до гучний 1, 2,4. Одна пісня лилася за другою, гучно розносячись по високій фабриці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 98); У дворі вже було повно людей, і всі навперебій гучно вітали молодого з новою хатою (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 302); [Тетяна:] Треба ж весілля одбуть гучно (Карпенко-Карий, III, 1961, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 201.

Коментарі (0)