в означеннях
Тлумачення, значення слова «гугнити»:

ГУГНИТИ і ГУГНІТИ, ню, ни́ш, недок., розм.

1. Те саме, що гугнявити. — Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір, славні люди були! — Угу, — гугнить ворона, а рака кріпенько держить (Олекса Стороженко, I, 1957, 29); — Ач, клятий, винуєшся, — незлобно гугнив дід Овсій (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 155).

2. Звучати неясно: звучати набридливо, монотонно. Всі замовкли і стали прислухаться, аж справді десь далеко гугнів.. [мисливський] ріг (Олекса Стороженко, I, 1957, 390); Знову гугнить телефон. Тривожні дзвінки (Іван Кочерга, I, 1956, 614).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 188.

Коментарі (0)