в означеннях
Тлумачення, значення слова «гуготіти»:

ГУГОТІТИ, очу, оти́ш, недок. Створювати, видавати протяжні, одноманітні звуки, шум, гул. В грубі повно вогню, аж гуготить (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 254); Вода тиснула на шосе, пінилась, розгнівано гуготіла (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 133); В землянках світилося світло від пересувної електростанції, мотор якої гуготів десь недалеко, перемагаючи виття бурану (Іван Ле, Право.., 1957, 251);  * Образно. Далеко попереду глухо гуготів фронт (Олесь Гончар, I, 1954, 158).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 188.

Коментарі (0)