в означеннях
Тлумачення, значення слова «гулящий»:

ГУЛЯ́ЩИЙ, а, е, розм. Який любить гуляти, гуляє (у 2, 3 знач.). Весна настала красна, Зацвів пахучий крин; Немов козак гулящий, Прибрався Чигирин (Іван Франко, XI, 1952, 480); Сидів [Саїд] у чайхані.. Перед очима плавом плив гулящий люд (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 303);
//  Вільний від роботи. — На ту суботу [піду], — гулящий день буде (Панас Мирний, II, 1954, 276);
//  Який не використовується (про коней, землю і т. ін.). — У мене є добрі коні. Вони зараз гулящі. Візьміть їх і зоріть своє поле (Іван Микитенко, II, 1957, 352); Почувши, що десь на Тихому океані є гуляща земля, .. запріг він, не довго думавши, свого мишастого коня й мовчки рушив на Схід (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 44);
//  Який веде розпусне життя. [Неофіт-раб:] І я ще маю жебрати одежі отій своїй з біди гулящій жінці (Леся Українка, II, 1951, 230); [Залеський:] Судовий наказ зараз зробити треба про повернення гулящої Орини до законного чоловіка (Вадим Собко, П'єси, 1958, 43).
 Гулящі люди — вільне населення Московської Русі, що бродило по країні, шукаючи роботи. Звідусіль прибули до Разіна козаки, селяни, хлопи, .. нарешті, різні гулящі люди, що бродили по країні, шукаючи роботи (Історія СРСР, I, 1957, 171).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 192.

Коментарі (1)