в означеннях
Тлумачення, значення слова «гур-гур»:

ГУР-ГУР, виг., розм.

1. Звуконаслідування, що означає звук від удару, падіння, стукання і т. ін. Як ірвопе [Катря] з себе коралі дорогі — геть одкинула — тільки вони гур-гур — розкотилися! (Марко Вовчок, I, 1955, 230); Гур-гур... торохнуло й покотилось щось нид хатою (Степан Васильченко, I, 1959, 124).

2. Уживається як присудок за знач. гуркати. Та ось він звів очі і оглянув присутніх: малувато зібралось. Аж це в двері гур-гур, хтось зайти хоче, а не відчинить (Андрій Головко, I, 1957, 324).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 195.

Коментарі (0)