в означеннях
Тлумачення, значення слова «гуртовий»:

ГУРТОВИ́Й, а, е.

1. Прикм. до гурт 1.

2. Належний усім, багатьом; спільний. — Все, все! — одказали вони. — У нас нема нічого, що було б моє або твоє, а всіх разом, гуртове (Панас Мирний, IV, 1955, 328); Сінокіс у нас був гуртовий (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 490);
//  Який здійснюється, виконується гуртом. З своїм невеличким гурточком він завів новину — гуртову працю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 66); В пам'ятку бурсаків зберігалися згадки про гуртові наскоки однієї сторони на другу (Степан Васильченко, I, 1959, 237); Гуртова пісня про вдову та смерть котилась ширше та ширше (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 237).

3. Який купують або продають у великій кількості; оптовий. Він думав про гуртову торгівлю Сіллю (Іван Франко, VIII, 1952, 382).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 196.

Коментарі (0)