в означеннях
Тлумачення, значення слова «гуща»:

ГУ́ЩА, і, жін.

1. Густий відстій, осад на дні посудини, що виділяється з рідини. Кухарі.. піділляли теплою водою гущу з недоварених горошин (Іван Франко, II, 1950, 265).

2. Густий ліс. І серед понурої, осінньої ночі князівський замок в освітленні багаття видавався зачарованим палацом серед непроходимої гущі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 43);
//  чого. Густі зарості чого небудь. З розбігу Сахно шубовснула в самісіньку гущу колючого чагаря (Юрій Смолич, I, 1958, 90).

3. перен. Місце найбільшого скупчення кого-, чого-небудь. Дихало на мене привітом, теплом могучого рідного народу, і хотілось нирнути в його теплу глибінь, в саму гущу (Степан Васильченко, IV, 1960, 24); Петро й Саливон незчулись, як і вони опинилися в гущі бою (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 343); З завмерлим серцем продирався [жовнір] через гущу колючих дротів (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 183).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 201.

Коментарі (0)