в означеннях
Тлумачення, значення слова «гуска»:

ГУ́СКА, и, жін.

1. Великий водоплавний свійський і дикий птах з довгою шиєю; самка гусака. Раз нашу гуску яструб вбив під плотом (Іван Франко, XIII, 1954, 435); Не бачила вона, як з-під воріт .. дворища з гелганням вилізла стара гуска, а за нею викотились маленькі гусенята (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 80);  * У порівняннях. Хлопці дивились і сміялись, а Карпо, як гуска, плавав (Панас Мирний, I, 1954, 249).

2. Страва з гусячого м'яса. Печена гуска, книші й пляшка з горілкою вже стоять на столику (Олекса Стороженко, I, 1957, 45); [Марія Тарасівна:] На столі холодець, оселедці, гуска, — ніхто навіть не доторкнувся (Олександр Корнійчук, I, 1955, 91).
Як (мов, наче і т. ін.) з гуски вода — нічого не впливає, не діє на кого-небудь, байдуже комусь. Ми вибігали босяком [босоніж] надвір, не дивлячись на мороз, вітер, дощ, і все сходило, як з гуски вода (Збірник про Кропивницького, 1955, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 198.

Коментарі (0)