в означеннях
Тлумачення, значення слова «густо»:

ГУСТО. Присл. до густий. При самій землі росте трава густо і усяке зілля (Марко Вовчок, I, 1955, 350); Сніг падав густо, грубими латками (Ольга Кобилянська, III, 1956, 80); В просторій, прибраній, потрушеній соломою, як на свято, хаті густо пахло розпареним прядивом (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 34); Владо побачив, як вона густо почервоніла і нахилилася над столом (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 330); В цю мить густо заревла сирена на теплоході (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 15);
//  у знач. присудк. сл. Багато. Хоч у голові пусто, аби грошей густо (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 250).
Часто й (та) густо; Часто-густо — майже постійно, майже весь час. Вона сама часто й густо услуговує синові (Панас Мирний, IV, 1955, 118); Талановиті митці минулого не могли беззастережно прийняти ідеали будь-якого з існуючих класів як загальнолюдські і часто-густо шукали їх поза класами (Шамота, Талант і народ, 1958, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 199.

Коментарі (0)

ГУСТО... Перша частина складних слів, що відповідає слову густий у 1 знач., напр.: густовітий, густоволосий, густогривий, густозаселений, густозоряний, густопосаджений, густоростучий, густоцвітий, густочубий і т. ін.; у 2 знач., напр.: густо-зелений, густо-синій, густосокий, густо-червоний і т. ін.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 199.

Коментарі (0)