Словник української мови

ГУ́ТНИЙ, а, е, заст. Прикм. до гута 1. Склярством займались по всій Україні, але особливо поширені гути були в північних і західних районах, де родовища чистого кварцового піску і великі лісові масиви створювали сприятливі умови для гутного промислу (Народна творчість та етнографія, 5, 1964, 55).
▲ Гутне скло — скляні вироби, вигот. за допомогою вільного дуття, без застосування форм. Плідні наслідки мали експерименти в галузі гутного скла. Художники використовують досвід ремісників-склодувів, намагаючись поєднати кольорову виразність та багатство форм (Образотворче мистецтво, 3, 1974, 29); Мистецтво гутного скла було відоме на Україні здавна (Літературна Україна, 13.VI 1967, 3).