в означеннях
Тлумачення, значення слова «гвоздик»:

ГВО́ЗДИК, а, чол., рідко. Зменш.-пестл. до гвоздь 1.  * У порівняннях. Кібчики, неначе гвоздиком прибиті, на однім місці махають крильцями, виглядаючи добичу (Олекса Стороженко, I, 1957, 333).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 44.

Коментарі (0)

ГВОЗДИ́К, а, чол. (перев. мн.) (Tagetes erectus, L.). Те саме, що повняк. На голову положили ще віночок.., що самі [дружки] зв'язали, то з жовтих гвоздиків та з ромену, та з різних цвітків (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 96); Гвоздиків пішлю Вам з Русова, з города моєї мами (Василь Стефаник, III, 1954, 237);  * У порівняннях. Хлопець, як явір, чорнявий, гарний, як гвоздик (Нечуй-Левицький, III, 1956, 315).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 44.

Коментарі (0)