ГИДЬ, і, жін., розм.
1. Те саме, що гид 1. [Євгеній:] Усюди Кругом не видно! Пітьма, гидь і голод (Іван Франко, IX, 1952, 19).
2. Те саме, що гад 1. З землі як не стала всяка гидь вилазити: і жаби, і ящірки, і вужі, щурі, миші (Словник Грінченка); Великою священною війною Фашистську гидь з лиця зітрем! (Микола Бажан, I, 1946, 47).