в означеннях
Тлумачення, значення слова «гидкий»:

ГИДКИ́Й, а, е.

1. Такий, що викликає неприємне, гидливе почуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний. Василина глянула на його й одвернулась. Мошицький був такий гидкий для неї, що вона аж іздригнулась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 64); — Хочу їсти, тьотю, але не можу! Фу! — сьорбнувши гидкої юшки, морщилася Олечка (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 178).

2. Мерзенний, паскудний, підлий. Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!.. Я хочу ними кидать і влучать В серця катів і зрадників гидких (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 67); О, який він гидкий, той бай! Він хотів отруїти Гаріфуліна, як вовка (Олесь Донченко, I, 1956, 158).

3. розм. Те саме, що непристойний. Слухаючи те гидке оповідання, Сусанна Уласівна ледве дихала од гніву (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 139); Івасеві прикро робилося, коли слухав таких проклять і різних гидких слів (Іван Франко, IV, 1950, 490).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 60.

Коментарі (0)