в означеннях
Тлумачення, значення слова «ґрунт»:

ҐРУНТ, у, чол.

1. Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин. Є сторона — Гесперійською греки її прозивають, — Давня країна, прославлена військом та ґрунтом родючим (Микола Зеров, Вибр., 1966, 236); Для утеплення чи для здешевлення хату будували, підкопавши ґрунт (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 148);
//  Верхній шар землі щодо його складу. Друге місце за площею серед ґрунтів Полісся належить болотяним, торфово-болотяним ґрунтам та торфовищам (Нариси про природу.. Українського Полісся, 1955, 224); Менші врожаї вона [яра пшениця] дає на піщаних і супіщаних ґрунтах Полісся (Колгоспник України, 2, 1958, 15).

2. Морське, річкове і т. ін. дно. Підводний човен лежав на ґрунті (Микола Трублаїні, II, 1955, 316).

3. заст. Земельний наділ. Послужив він рік, а на другий уже ґрунт і хату купив (Панас Мирний, II, 1954, 39); Коли б вона, Катерина, мала свій родючий ґрунт, то шанувала б його і пестила (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 37);  * У порівняннях. Без батьків, як без ґрунту, без дітей, як без крил (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 294);
//  Двір з усіма прилеглими будівлями, угіддями. У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125).

4. перен. Те, що становить основу чого-небудь, є вихідним матеріалом для створення, виникнення чогось. Дружба народів — ґрунт, на якому росте й квітне радянська поезія (Радянське літературознавство, 10, 1949, 10); Партійність і народність є тим ґрунтом, на якому формувалось і зростало соціалістичне мистецтво (Мистецтво, 1, 1966, 4).
Готувати (підготувати, підготовляти, підготовити і т. ін.) ґрунт — вести підготовку для здійснення чого-небудь. Данило обережно готував ґрунт до переговорів з папою (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 578); Мати під ногами (під собою) ґрунт: а) почувати себе впевнено в чому-небудь. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 400); б) бути обґрунтованим, виправданим. Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 71); На ґрунті чого — через що, внаслідок чого; на основі чого. Цілий ряд віршів-пісень Платона Воронька виріс безпосередньо на ґрунті народної пісні (Максим Рильський, III, 1956, 71); Не втрачати ґрунту [під ногами] — не втрачати зв'язку з реальністю. Це добре, коли людина вміє отак мріяти, — не втрачаючи ґрунту під ногами... (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 259).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 181.

Коментарі (0)