в означеннях
Тлумачення, значення слова «ґрунтовка»:

ҐРУНТО́ВКА, и, жін., жив., спец. Перший нижній шар фарби на полотні картини, на предметі, що є основою, на яку наносять інші фарби при малюванні або фарбуванні;
//  Речовина, якою покривають полотно картини або предмет, підготовляючи їх до фарбування. Найпростішою і особливо доступною.. ґрунтовкою для пап'є-маше в дуже густий крохмальний клейстер (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 43); На поверхню, підготовлену для фарбування, наносять ґрунтовку (Слюсарна справа, 1957, 293).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 181.

Коментарі (0)