в означеннях
Тлумачення, значення слова «ґирлиґа»:

ҐИРЛИ́ҐА, рідко ҐЕРЛИ́ҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 197); На голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54);  * Образно. Небо стало синім, високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 72).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 62.

Коментарі (0)