в означеннях
Тлумачення, значення слова «ідеаліст»:

ІДЕАЛІ́СТ, а, чол.

1. Послідовник ідеалістичної філософії. Домарксівські мислителі були матеріалістами лише в галузі природи, а щодо суспільних явищ залишались ідеалістами (Наука і життя, 8, 1959, 43).

2. Людина, яка здатна безкорисливо служити будь-якій справі, не шукає для себе ніяких переваг або вигід у чому-небудь. Іван не зважав на клопітливі міркування свого меркантильного свата. Противно до Максима був Іван характером не практик, а ідеаліст.. Його непокоїло майбутнє рідного сина (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 40); [Стьопа:] Ви тільки що запевняли Валю, ніби Платон Іванович безнадійний ідеаліст (Олександр Корнійчук, I, 1955, 86).

3. Той, хто схильний прикрашати дійсність; мрійник. — Бідний ідеаліст! Він не знає, що, поки тираном є любов і нічого іншого, поти тиранія та не може бути нещастям (Іван Франко, II, 1950, 322).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 10.

Коментарі (0)