ІДІО́ТСЬКИЙ, а, е.
1. Такий, як в ідіота (у 1 знач.). В Лашкуна, кажуть, абсолютно ідіотські очі, а за ними криється диявольська хитрість шпигуна... (Михайло Стельмах, I, 1962, 589); Ідіотське обличчя.
2. розм. Дурний, безглуздий. — Ідіотська задача! Чого вас там вчать! Він з злістю одкинув задачник і піднявся сердитий та збентежений вкрай (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 369); А ще більше хотіла б Софія і взагалі не бути ніде похованою, якось обминути їхні ідіотські склепи (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 132).