в означеннях
Тлумачення, значення слова «ігнорувати»:

ІГНОРУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Навмисно не помічати кого-, чого-небудь, не звертати уваги на когось, щось. Віддавна привикла вона до того, що її найближчі цілковито ігнорували її (Іван Франко, II, 1950, 301); — Чого вона мене ігнорує, наче мене нема у хаті? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); Дівчата невмолимо замикали вікна, зсовували занавіски й намагалися ігнорувати те, що стукало вже.. до їхніх юних сердець (Юрій Яновський, II, 1954, 85);
//  Не брати до уваги чого-небудь, легковажити чимось. [Смола:] Громадська робота вища за шкурні інтереси. Ігнорувати її нікому не дозволяється (Іван Микитенко, I, 1957, 157); Завдяки тому, що мистецтво основним своїм об'єктом має людину, воно не може ігнорувати багатства проявів її життя (Мистецтво, 2, 1956, 16).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 9.

Коментарі (0)